Чому якщо ви починаєте їсти на 1200 ккал, згодом не хочеться більше їсти
Це схема, в якій пояснюється регуляція голоду/апетиту/енергетичного обміну і як це все взаємопов’язано. У нас є центральна система апетиту, а зліва — гормони. Нас в даному випадку цікавить грелін.
Грелін відомий як “гормон голоду”, оскільки він стимулює апетит, діючи на гіпоталамус, та відіграє важливу роль у регуляції енергетичного балансу. виробляється переважно ентероендокринними клітинами шлунка (вони же називаються P/D1-клітинами).
Організм не тупий, при тривалому і сильному дефіциті ккал, рівень греліну постійно підвищений (не доїдаємо -> хочемо їсти, логічно). І це врешті призводить до зниження чутливості GHSR-1a (рецептори) та зниження активності нейронів, чутливих до греліну, через постійну стимуляцію.
Також відбуваються зниження моторики шлунка, зміни в рівнях лептину, зміни в продукції інсуліну і кортизолу, які можуть знижувати ефективність греліну.
І власне дякуючи цьому всьому сповільнюється метабозім та знижується апетит. Тобто 1000 ккал ніби «і достатньо» щоб наїстись, бо організм вже зрозумів що його сигнали «погодуй мене» були проігноровані.
Обговорити