Як зміна клімату вплине на Україну: пояснення експертки

Рекор­дна спе­ка у липні 2024 року від­бу­ва­є­ться під час 60-річно­го клі­ма­ти­чно­го циклу похолодання.

У насту­пно­му деся­ти­річ­чі роз­по­чне­ться новий цикл поте­плі­н­ня, до яко­го слід дода­ти змі­ни клі­ма­ту, спри­чи­не­ні людьми. Про це в інтер­в’ю Forbes роз­по­ві­ла клі­ма­то­ло­ги­ня Сві­тла­на Кра­ков­ська.

Готу­ва­ти­ся до цьо­го вар­то вже зараз.

Остан­ній рік, з черв­ня 2023-го, став най­спе­ко­тні­шим в істо­рії спо­сте­ре­жень. Зем­на атмо­сфе­ра пере­грі­ва­є­ться, мате­ри­ки нагрі­ва­ю­ться швид­ше води. Євро­па нагрі­ва­є­ться удві­чі швид­ше, ніж інші части­ни сві­ту. В Укра­ї­ні дуже дов­го три­ма­є­ться анти­ци­клон. Спе­ка три­ва­ти­ме, доки він не змі­ни­ться циклоном.

Бороть­ба зі змі­ною клі­ма­ту може спри­я­ти спе­ці. Атмо­сфе­ра над Євро­пою стає чисті­шою, і крізь неї потра­пляє біль­ше соня­чно­го опро­мі­не­н­ня. Кра­ков­ська каже, що це схо­же на заго­стре­н­ня перед оду­жа­н­ням. Якщо не зни­жу­ва­ти забру­дне­н­ня, Зем­ля буде швид­ше нагріватися.

Про вплив діяль­но­сті люди­ни на змі­ни клі­ма­ту свід­чить швид­кість, з якою вони від­бу­ва­ю­ться. Пері­о­ди­чні при­ро­дні змі­ни клі­ма­ту існу­ють, це 60-річні цикли похо­ло­да­н­ня та поте­плі­н­ня. З 2000 року від­бу­вав­ся спад циклу похо­ло­да­н­ня, але через вики­ди люд­ство його пра­кти­чно не відчуло.

У насту­пно­му циклі, у 2030‑х роках, поте­плі­н­ня шту­чне та при­ро­дне накла­ду­ться одне на одне. У циклах, які тра­пля­ли­ся 150 років тому, різни­ця тем­пе­ра­тур похо­ло­да­н­ня та поте­плі­н­ня ста­но­ви­ла +0,2… 0,3°C. Зараз вона скла­дає +1,1°C.

Через 60 років у Киє­ві буде клі­мат як на пів­дні Руму­нії. Літо буде на +7°C і на 17,2% сухі­шим. За песи­мі­сти­чно­го сце­на­рію клі­мат буде як на Близь­ко­му Схо­ді. Змі­ни клі­ма­ту спри­чи­нять вели­кий град, посу­хи і зато­пле­н­ня, осо­бли­во у пів­ден­них обал­стях. Зими теж ста­нуть тепли­ми, сні­гу май­же не буде.

Вій­на теж спри­яє поте­плін­ню. Кахов­ське водо­схо­ви­ще біль­ше не зво­ло­жує та не охо­ло­джує пів­день. Руй­ну­ю­ться ліси й інфраструктура.

Щоб під­го­ту­ва­ти­ся до змін, бага­то аспе­ктів жит­тя слід пере­бу­ду­ва­ти. Потрі­бно змі­ни­ти буді­вель­ні нор­ми та те, як люди ство­рю­ють клі­мат у приміщеннях:

«Замість того, щоб вста­нов­лю­ва­ти кон­ди­ціо­не­ри у кожній окре­мій кім­на­ті пос­тфа­ктум, зна­чно ефе­ктив­ні­ше перед­ба­ча­ти їх на рів­ні всі­єї будів­лі — так зва­ні сте­льо­ві — ще на ета­пі про­є­кту­ва­н­ня», — каже експертка.

Асфальт слід замі­ня­ти на більш витри­ва­ле покри­т­тя, накшталт плитки.

В Укра­ї­ні з’яв­ля­ться нові сіль­сько­го­спо­дар­ські куль­ту­ри, а тепе­рі­шні будуть дава­ти мен­ші вро­жаї, змі­ни­ться сезон­ність. З’яв­ля­ться нові шкі­дни­ки та хво­ро­би рослин. Води може не виста­ча­ти, бо біль­шість річок Укра­ї­ни жив­ля­ться від сні­гу. Може зна­до­би­ти­ся біль­ше шту­чно­го зрошування.