“Юліан”, Гор Видал

Пер­ша книж­ка, офі­цій­но закін­че­на в двад­цять шосто­му році. Істо­ри­чні рома­ни про ста­ро­дав­ній Рим мені захо­ди­ли дуже добре («Камо гря­де­ши», ​“Август” та ​“Я, Клав­дій”), тому не вагався. 

Дуже ціка­во, про­чи­тав макси­маль­но швид­ко. Були від­різ­ки, де було ну зов­сім спо­кій­но і нічо­го не від­бу­ва­ло­ся, але в в ціло­му це кла­сна та ціка­ва книжка. 

Книж­ка про Юлі­а­на Від­сту­пни­ка, імпе­ра­то­ра-філо­со­фа, що вирі­шив реа­ні­му­ва­ти язи­чни­цтво в імпе­рії, що вже прой­ня­ла­ся хри­сти­ян­ством і зро­би­ла його офі­цій­ною релігією. 

Це важ­ка бороть­ба, яку наш герой про­грає. Але за цим дуже ціка­во спо­сте­рі­га­ти. Я про­чи­тав мабуть днів за п’ять, не міг віді­рва­ти­ся. Супер. 

Тро­шки вимо­ро­жу­ють деякі ана­хро­ні­зми, місця­ми реаль­но від­чу­ва­є­ться, що це писа­ло­ся в двад­ця­то­му сто­річ­чі. Є декіль­ка прям нудну­ва­тих фра­гмен­тів. В усьо­му іншо­му книж­ка про­сто топ, дуже рекомендую.