Музей артефактів інтернета

Сайт де зібра­ні факти про Інтер­нет почи­на­ю­чи з 1977 року. Деякі з них: слов­ник хаке­ра, пер­ший MP3.

---

Кар­та ARPANET – 1977 рік

Кар­та ARPANET, попе­ре­дни­ка Інтер­не­ту, з позна­че­н­ням 111 ком­п’ю­тер­них тер­мі­на­лів, під­клю­че­них до мере­жі в 1977 році.

ARPANET була ство­ре­на Міні­стер­ством обо­ро­ни, щоб дозво­ли­ти дослі­дни­кам обмі­ню­ва­ти­ся інфор­ма­ці­єю та ресур­са­ми. Спо­ча­тку мере­жа була обме­же­на уні­вер­си­те­та­ми та нау­ко­во-дослі­дни­ми установами.

До 1983 року ARPANET налі­чу­ва­ла понад 4 000 під­клю­че­них ком­п’ю­те­рів і зро­ста­ю­чу кіль­кість кори­сту­ва­чів еле­ктрон­ної пошти. У зві­ті про завер­ше­н­ня робо­ти над ARPANET було зро­бле­но висно­вок, що «пов­ний вплив техні­чних змін, запо­ча­тко­ва­них цим про­е­ктом, можли­во, не буде зро­зумі­лий про­тя­гом бага­тьох років».

Пер­ший СПАМ-лист – 1982 рік

Пер­ший спам-роз­сил­ку наді­слав Гері Туерк (Gary Thuerk), мене­джер з мар­ке­тин­гу кор­по­ра­ції Digital Equipment Corporation. Тюрк наді­слав листа 320 адре­са­там в ARPANET, рекла­му­ю­чи пре­зен­та­цію нових мейн­фрей­мів DECSYSTEM-20.

Реа­кція на лист була в пере­ва­жній біль­шо­сті нега­тив­ною: один кори­сту­вач ствер­джу­вав, що він зла­мав його ком­п’ю­тер­ну систе­му, а Агент­ство обо­рон­но­го зв’яз­ку США зате­ле­фо­ну­ва­ло до його ком­па­нії зі скар­гою. Thuerk ствер­джує, що зав­дя­ки цій кам­па­нії він про­дав мейн­фрей­мів на суму від 13 до 14 міль­йо­нів доларів.

Тер­мін «спам» з’я­ви­ться лише через бага­то років, після того, як його нади­хнув скетч коле­кти­ву «Мон­ті Пай­тон».

Пер­ший смай­лик — 1983 рік

Пер­ше зафі­ксо­ва­не вико­ри­ста­н­ня смай­ла в інтер­не­ті від­бу­ло­ся в 1982 році, коли ком­п’ю­тер­ний вче­ний Скотт Фал­ман запро­по­ну­вав вико­ри­сто­ву­ва­ти :-) і :-( для роз­рі­зне­н­ня жар­тів і сер­йо­зних пові­дом­лень в інтернеті.

Про­по­зи­ція з’я­ви­ла­ся у від­по­відь на пові­дом­ле­н­ня на дошці ого­ло­шень Уні­вер­си­те­ту Кар­не­гі-Мел­ло­на, де сту­дент пожар­ту­вав, що в ліфті фізи­чно­го факуль­те­ту роз­ли­ла­ся ртуть. Інші сту­ден­ти не зро­зумі­ли кон­текс­ту жар­ту і поду­ма­ли, що роз­лив рту­ті дій­сно стався.

Смай­ли­ки посту­по­во поши­ри­ли­ся по всьо­му Кар­не­гі-Мел­ло­ну, а зго­дом і в Інтернеті.

Слов­ник хаке­ра – 1983 рік

Слов­ник хаке­ра — також відо­мий як «Файл жар­го­ну» — був збір­кою хакер­ської тер­мі­но­ло­гії, жар­тів та фоль­кло­ру ран­ньо­го інтер­не­ту. Він став важли­вим довід­ни­ком для хаке­рів та ком­п’ю­тер­них нау­ков­ців і допо­міг сфор­му­ва­ти ран­ню інтернет-культуру.

Впер­ше ство­ре­ний у 1975 році Рафа­е­лем Фін­ке­лем у Стен­форд­ській лабо­ра­то­рії шту­чно­го інтелекту.

Слов­ник швид­ко поши­рив­ся в Мас­са­чу­сет­сько­му техно­ло­гі­чно­му інсти­ту­ті, а зго­дом і в шир­шій інтер­нет-спіль­но­ті. Він став резуль­та­том спіль­них зусиль хаке­рів та ком­п’ю­тер­них нау­ков­ців, які на осно­ві кра­уд­сор­син­гу ство­рю­ва­ли нові вида­н­ня слов­ни­ка, щоб від­обра­зи­ти куль­ту­ру, яка постій­но змінюється.

Гру­пи новин Usenet – 1985 рік

Роз­ро­бле­ний Томом Тра­скот­том і Джи­мом Еллі­сом, Usenet отри­мав назву «ARPANET для бідних», оскіль­ки був більш досту­пним для пере­сі­чної люди­ни. Мере­жа дозво­ля­ла кори­сту­ва­чам роз­мі­щу­ва­ти пові­дом­ле­н­ня та стат­ті в різних тема­ти­чних гру­пах новин.

Usenet не мала цен­траль­ної вла­ди, нато­мість новин­ні сер­ве­ри обмі­ню­ва­ли­ся ста­т­тя­ми один з одним через пев­ні про­між­ки часу. Пла­тфор­ма швид­ко ево­лю­ціо­ну­ва­ла, вийшов­ши за рам­ки поча­тко­во­го фоку­су на техні­чних темах і роз­ши­рив­шись до груп новин на різні теми — від музи­ки до філософії.

До 1985 року в Usenet щодня публі­ку­ва­ло­ся близь­ко 375 ста­тей у понад 100 актив­них гру­пах новин. Мере­жа допо­мо­гла сфор­му­ва­ти ран­ню інтер­нет-куль­ту­ру, попу­ля­ри­зу­ю­чи такі тер­мі­ни, як FAQ, флейм-воєн та спам.

Пер­ший MP3 – 1987 рік

Пер­шою в істо­рії MP3 ста­ла ака­пель­на вер­сія пісні «Tom’s Diner» Сюзан­ни Веги. Карл­хайнц Бранден­бург, який пра­цю­вав над фор­ма­том MP3, вико­ри­став цю пісню як ета­лон, щоб поба­чи­ти, як алго­ритм сти­сне­н­ня впо­ра­є­ться з люд­ським голосом.

Інстру­мен­таль­ну музи­ку було лег­ше сти­ска­ти, але голос Веги зву­чав спо­тво­ре­но і непри­ро­дно в ран­ніх вер­сі­ях фор­ма­ту. Зре­штою Бранден­бург вніс сотні змін до алго­ри­тму сти­сне­н­ня MP3, щоб зро­би­ти голос Веги чисті­шим. Пізні­ше він навіть зустрів­ся із Сюзан­ною Веґою і почув пісню у її живо­му виконанні.

Пер­ший вірус Morris Worm — 1988

2 листо­па­да 1988 року ком­п’ю­тер­ний вірус був випу­ще­ний в Інтернет.

Ство­ре­ний Робер­том Тап­па­ном Мор­рі­сом, 23-річним аспі­ран­том Кор­нель­сько­го уні­вер­си­те­ту, він був заду­ма­ний як екс­пе­ри­мент для вимі­рю­ва­н­ня роз­мі­ру інтер­не­ту, але помил­ка в про­гра­му­ван­ні при­зве­ла до його шале­но­го роз­по­всю­дже­н­ня. Про­тя­гом 24 годин близь­ко 10% з 88 000 ком­п’ю­те­рів в Інтер­не­ті були виве­де­ні з ладу.

Дізнав­шись, що його екс­пе­ри­мент про­ва­лив­ся, Мор­ріс попро­сив дру­га ано­нім­но пере­да­ти виба­че­н­ня та інстру­кції з вида­ле­н­ня хро­ба­ка кори­сту­ва­чам інтер­не­ту, але, за іро­ні­єю долі, ті, хто най­біль­ше постра­ждав, не отри­ма­ли його пові­дом­ле­н­ня через шко­ду, яку хро­бак зав­дав мере­жі. Мор­ріс став пер­шою люди­ною, засу­дже­ною за Зако­ном про ком­п’ю­тер­не шахрай­ство та зловживання.

Лист з лан­цю­го­вим ефе­ктом Дей­ва Род­са — 1988

Один з пер­ших еле­ктрон­них листів, який поши­рив­ся в Інтер­не­ті, нази­вав­ся «Заро­би гро­ші швид­ко». Він обі­цяв чита­чам, що вони отри­ма­ють $50 000 готів­кою через шіст­де­сят днів, якщо будуть дотри­му­ва­ти­ся інструкцій.

Лист пра­цю­вав як фінан­со­ва піра­мі­да, де кожна люди­на мала пла­ти­ти тим, хто сто­яв перед нею. Лист швид­ко поши­рив­ся еле­ктрон­ною поштою та гру­па­ми Usenet після того, як його опу­блі­ку­вав неві­до­мий автор у 1988 році.

Бага­то варі­а­цій цьо­го листа також поши­рю­ва­ли­ся з назва­ми на кшталт «Зро­би пиво швид­ко», що зро­би­ло його ран­нім інтернет-мемом.

Internet Relay Chat — 1988

Ство­ре­ний Ярк­ко Ойка­рі­не­ном як побі­чний про­ект під час робо­ти в Уні­вер­си­те­ті Оулу у Фін­лян­дії, IRC, або Internet Relay Chat, – це текс­то­вий кому­ні­ка­цій­ний про­то­кол, який дозво­ляє кори­сту­ва­чам спіл­ку­ва­ти­ся в реаль­но­му часі в гру­по­вих роз­мо­вах, відо­мих як канали.

Поча­тко­вий сер­вер IRC скла­дав­ся зде­біль­шо­го з дру­зів Ярк­ко, але про­то­кол повіль­но поши­рю­вав­ся, коли інші поча­ли роз­мі­щу­ва­ти вла­сні сер­ве­ри. Інші навчаль­ні закла­ди, такі як Уні­вер­си­тет шта­ту Оре­гон, також поча­ли вико­ри­сто­ву­ва­ти про­то­кол. До сере­ди­ни 1989 року по всьо­му сві­ту існу­ва­ло близь­ко 40 сер­ве­рів, і IRC був прийня­тий ран­ні­ми інтер­нет-спіль­но­та­ми як аль­тер­на­ти­ва дошкам оголошень.

---

Сайт-музей можно від­ві­да­ти за посиланням:

Internet Artifacts neal.fun