Обсерваторія «Чандра» показала на 25 річницю роботи нові знімки з різних куточків Всесвіту

На честь 25-річ­чя робо­ти рент­ге­нів­ської обсер­ва­то­рії «Чан­дра» NASA опу­блі­ку­ва­ла нові сві­тли­ни космі­чних об’є­ктів з най­рі­зно­ма­ні­тні­ших куто­чків Все­сві­ту. До спи­ску потра­пи­ли туман­но­сті, які зали­ша­ю­ться після смер­ті зірок, обла­сті, де сві­ти­ла наро­джу­ю­ться, а також центр нашої вла­сної гала­кти­ки. Біль­шість дета­лей цих об’є­ктів лиши­ли­ся б непо­мі­тни­ми астро­но­мам, якби не робо­та «Чан­дри», яка може вияв­ля­ти такі висо­ко­енер­ге­ти­чні яви­ща, як чор­ні діри, ква­за­ри, зали­шки надно­вих і гаря­чий газ у галактиках. 

«Стов­пи тво­рі­н­ня» — це хма­ри з кон­цен­тро­ва­но­го пилу й газу в туман­но­сті Орла на від­ста­ні 6 500 сві­тло­вих років від нас. У них наро­джу­ю­ться нові зорі, й «Чан­дра» бачить їхнє рент­ге­нів­ське сві­ті­н­ня (чер­во­не і синє на фото, бла­ки­тні і зеле­ні кольо­ри — вне­сок робо­ти теле­ско­па «Джеймс Вебб»).

На цьо­му знім­ку, що ство­ри­ли із даних спо­сте­ре­жень «Габ­бла» і «Чан­дри», видно область під назвою «Тінь кажа­на». Насправ­ді це лише тінь, що на бла­ки­тні та сірі хма­ри туман­но­сті від­ки­дає моло­да зоря HBC 672.

Це вже наба­га­то ближ­чий до нас об’єкт за всі попе­ре­дні знім­ки — Юпі­тер. Його зобра­же­но у виня­тко­во чітко­му фоку­сі, зав­дя­ки чому видно деся­тки смуг із газу у його атмо­сфе­рі, кожна з яких має різну текс­ту­ру та від­ті­нок сіро­го. Фіо­ле­то­ві сму­ги біля магні­тних полю­сів пла­не­ти є поляр­ни­ми сяй­ва­ми, що випро­мі­ню­ють у рент­ге­нів­сько­му діапазоні.

Цей зні­мок пока­зує пла­не­тар­ну туман­ність HB 5, що нага­дує мете­ли­ка. Вона утво­ри­ла­ся, коли масив­на зоря пере­жи­ла колапс й ски­ну­ла свої обо­лон­ки — реш­тки сві­ти­ла, білий кар­лик, лишив­ся у цен­трі туманності.

Зобра­же­н­ня «Чан­дри», а також теле­ско­пів теле­ско­па IXPE, на яко­му видно, як надма­сив­на чор­на діра в цен­трі нашої гала­кти­ки випу­скає вели­че­зний стру­мінь части­нок у запов­не­не зоря­ми небо.

Це пара гала­ктик, що зли­ва­ю­ться, кожна з яких нага­дує бли­ску­чу білу кра­пку, за що пара отри­ма­ла прі­зви­сько «Очі». Нео­но­во фіо­ле­то­ві хма­ри є гаря­чим газом, випро­мі­ню­ва­н­ня яко­го у рент­ге­нів­сько­му сві­тлі бачить «Чан­дра».

І ще одна гру­па гала­ктик — цілих 10 гала­ктик зі ску­пче­н­ня у сузі­р’ї Діви, яке зага­лом містить понад дві тися­чі гала­ктик. Пра­во­руч від цен­тру є вели­ка біло-роже­ва точка, ото­че­на нео­но­во-фіо­ле­то­вою сму­гою. Це гала­кти­ка M86, що руха­є­ться через ску­пче­н­ня зі швид­кі­стю у май­же чоти­ри міль­йо­ни кіло­ме­трів на годи­ну. Сму­га насправ­ді є гаря­чим газом, що вилі­тає з гала­кти­ки і сти­ка­є­ться із газом інших гала­ктик у скупченні.

Chandra :: Photo Album :: 25 Images for Chandra's 25th :: July 22, 2024 chandra.si.edu