Огляд на ретро консоль Data Frog R36s

Перед при­дба­н­ням я пере­чи­тав бага­то від­гу­ків про різні пор­та­тив­ки, вклю­ча­ю­чи FC Sup Game Box, про який писав Ghost_​7_​V і бага­то інших типу Anbernic RG35xx, RG405V та ста­рі­шу модель R35S. Якщо бра­ти по ціні/​якість, то R36S най­кра­ща — коштує до 1200 грн (хоча тут як зна­йде­те, на розе­тці про­да­ють в 2 рази дорожче), 

має з’єм­ний аку­му­ля­тор 3500mAh (деякі пишуть про реаль­ні 3200), яко­го виста­чає десь на 4 – 8 годин гри. У кон­со­лі OLED екран аж на 640х480 піксе­лів на 3.5 дюй­ми, який, насправ­ді, є досить непо­га­ним; про­це­сор Rockchip RK3326 ARM 64bit 4х-ядер­ний Cortex-A35 з часто­тою до 1.5GHz, який дозво­ляє запу­ска­ти всі ігри аж до GTA Vice City та Half Life 2 з таких при­ста­вок як Playstation Portable та Nintendo 64.

---

Як воно вза­га­лі існує?

Є пор­та­тив­ний ком­п’ю­тер (R36S), на який ста­ви­ться лінукс (ArkOS), туди ж вста­нов­лю­є­ться під­трим­ка усіх ему­ля­то­рів до яких дійшли руки у роз­ро­бни­ків, — десь 30+ штук (умов­но), ще є один про­ша­рок — це нала­шту­ва­н­ня кно­пок під різні ему­ля­то­ри щоб вони від­по­від­а­ли кно­пкам на кон­со­лі та з можли­ві­стю пере­бін­ди­ти під себе. Також вони дають з ним фле­шку на 64 гіга­бай­ти, яка вклю­чає саму ОС та ігри (ROMS).

Ігор тут тро­хи біль­ше ніж 15000, всі вони є пірат­ськи­ми. Тоб­то хтось на пов­но­му сер­йо­зі про­дає кон­соль за 900‑1200 гри­вень з 15000 ігор, на які ні в кого немає прав. Як дов­го про­три­ма­є­ться вся ця затія я не знаю, але якщо пере­кла­да­ти в кіль­кість гро­ше­нят за одну гру — то вихо­дить 8 копі­йок за гру без вар­то­сті самої кон­со­лі. Осо­би­сто я думаю, що вони про­сто взя­ли і ска­ча­ли якусь гото­ву збір­ку ромів типу цієї і заки­ну­ли їх на фле­шку та й годі. І воно пра­цює — 15 різних вер­сій маріо біга­ють по екран­чи­ку, всі Castlevania які хочеш, 30 різних тетрі­сів під 30 різних при­ста­вок мину­ло­го, Чере­па­шки нін­дзя 1,2,3…, Мор­тал ком­бат, Чіп і Дейл, тон­ни ігор від Дізней і все все що тіль­ки колись вихо­ди­ло аж до ігор для ігро­вих авто­ма­тів — кори­сту­вач отри­мує ендор­фі­ни і реко­мен­дує іншим.

---

Нюан­си та цифри

Кон­соль пра­цює на ліну­ксі, а це зна­чить, що з нею тре­ба їба­тись щоб все нала­шту­ва­ти під себе. По факту вас може не вла­шту­ва­ти їхня збір­ка ігор, бо деякі будуть на япон­ській мові, а деякі не будуть пра­цю­ва­ти і ви захо­че­те ска­ча­ти собі якусь збір­ку ігор під різні ему­ля­то­ри. А з ура­ху­ва­н­ням часу, коли не зна­єш, чи будуть ще досту­пні ті набо­ри ігор через 5 років (якщо лаво­чку при­кри­ють), то вам захо­че­ться збе­рег­ти щось собі на ком­п’ю­тер, щоб воно десь було і в будь-який час можна було пере­про­ши­ти систе­му, пере­в­ста­но­ви­ти всі ігри або теми (до речі, тут є десь 25 різних тем, хоро­ша люди­на зро­би­ла пов­ний набір із скрін­шо­та­ми інтер­фей­су для кожної теми: 

GitHub - Jetup13/Emulationstation-OGA-Theme-Gallery: Emulationstation theme gallery that links to themes that are compatible on small screen devices such as OGA, RGB10, RK2020, RG351p/m, and RG351v github.com

але пра­цю­ють не всі, і якщо обра­ти якусь непра­цю­ю­чу тему, то кон­соль пере­стає її заван­та­жу­ва­ти, і дово­ди­ться їба­тись із замі­ною фай­лів непра­цю­ю­чої теми фай­ла­ми теми, яка пра­цює, щоб воно наре­шті запустилось). 

В решті решт тре­ба зро­би­ти клон основ­ної фле­шки, яку всі радять замі­ни­ти, бо вона вми­рає через місяць (64 гіга­бай­ти), збе­рег­ти окре­мо .iso файл опе­ра­цій­ної систе­ми ArkOS, також самі ігри, теми, бо пра­кти­ка пока­зує, що все, що не збе­ре­же­но локаль­но, може колись бути недо­сту­пним. Таким чином, об’єм вашо­го жорс­тко­го диска раптом змен­ши­ться на 200 – 300 гіга­байт через всі ці кло­но­ва­ні обра­зи систе­ми та архі­ви з іграми.

---

Ще є такий нюанс як оновлення.

Воно пра­цює як через інтер­нет, так і через пере­про­шив­ку на нову вер­сію систе­ми. Тоб­то кра­ще всеж онов­лю­ва­ти через інтер­нет, хоча вай­фаю тут немає, але можна доку­пи­ти вай­фай юсб ада­птер, а також type‑c на юсб пере­хі­дник. Але під­три­му­ю­ться не всі вер­сії ада­пте­ра, бо це ж лінукс. А як же в ліну­ксі та ще й без тра­ха­н­ня. До речі мікро SD кар­ти також не всі під­три­му­ю­ться. Яки­мось дивом, при­дбав­ши все це окре­мо та ще й без інстру­кцій по під­трим­ці, всі мої при­дба­ні кар­ти та вай­фай запра­цю­ва­ли на цій кон­со­лі. А ось з ОС дове­лось наму­чи­ти­ся поки вона ста­ла від­обра­жа­ти щось окрім чор­но­го екрану. 

Спра­ва в тому, що ця кон­соль — це якась дру­га чи тре­тя вер­сія іншої кон­со­лі, яку також зпла­гі­а­ли­ти і змі­ни­ли в ній роз­та­шу­ва­н­ня сті­ків та кно­пок щоб не потра­пи­ти під копі­рай­ти. В кон­со­лі сто­їть про­шив­ка від іншої кон­со­лі, а умов­ний boot loader — пере­пи­са­ний під R36S. Після про­шив­ки потрі­бно замі­ня­ти файл на фле­шці на ори­гі­наль­ний щоб кон­соль запустилась.

Тіль­ки поди­вись. Витра­тив­ши всьо­го 30 баксів, в тебе буде сексу аж на тиждень. Це кра­ще ніж будь-яка про­сти­ту­тка за такі гро­ші! Можна гра­ти і на сто­ко­вій фле­шці, але в онов­ле­н­нях покра­щи­ли під­трим­ку та фпс в деяких ему­ля­то­рах, а також дода­ли бага­то нових фіч (напри­клад тепер пра­цює кно­пка Fn, яка не пра­цю­ва­ла на про­шив­ці 2022 року), так що онов­лю­ва­ти про­шив­ку все ж тре­ба. Після всьо­го цьо­го нала­шту­ва­н­ня, чита­н­ня фору­мів та питань/​відповідей на ред­діт, воно почи­нає пра­цю­ва­ти як тре­ба і нічо­го біль­ше не дово­ди­ться нала­што­ву­ва­ти, а чер­го­ве від­клю­че­н­ня сві­тла кожен раз стає новою при­го­дою в світ улю­бле­них ігор дитинства.

---

Най­го­лов­ні­ше — ігри

Ігри тут сор­ту­ю­ться як по алфа­ві­ту, так і по ему­ля­то­рам. Якщо в дитин­стві ви гра­ли в якусь гру на денді/​playstation/​atari чи з інших при­ста­вок, то вона тут, ско­рі­ше за все є. Ось тут люди зро­би­ли спи­сок з усіх ему­ля­то­рів, які під­три­му­ю­ться консоллю: 

Arcade Classics, CP1, CP2, CP3, Atari 2600, Atari 5200, Atari 7600, Atari Jaguar, Wonderswan, Wonderswan Colour, PC Engine, TurboGrafx-16, SuperGrafx, Family Computer, Super Famicom, Nintendo Entertainment System, Super Nintendo, Nintendo 64, Nintendo 64 DD, Nintendo Virtual Boy, Nintendo Gameboy Colour, Nintendo Gameboy Advanced, Nintendo DS, Sega Master System, Sega Mega Drive, Sega Genesis, Sega Saturn, Sega Dreamcast, SNK NeoGeo, SNK NeoGeo Pocket, SNK NeoGeo Pocket Colour, OpenBor, Sony Playstation, Sony Playstation Portable (PSP), Coleco - Coleco Vision, MSX, MSX2, Commodore C64.

Також є десь 700‑1000 пор­то­ва­них ігор з ПК, які став­ля­ться через сто­рон­ню бібліо­те­ку Portmaster, напри­клад можна погра­ти в такі хіти як оті нові чере­па­шки нін­дзя (Shredder’s Revenge), Stardew Valley чи Undertale. Ще я від­крив для себе такий вір­ту­аль­ний ему­ля­тор як Pico‑8. 

PICO-8 Fantasy Console lexaloffle.com

Його осо­бли­вість в тому, що ігри, які під ньо­го про­гра­му­ю­ться, важать кіло­бай­ти і мають роз­ши­ре­н­ня 128х128 піксе­лів. Роз­ро­бни­ки навіть при таких обме­же­н­нях можуть роз­ро­бля­ти кла­сні ігри з бага­тьма рів­ня­ми, гіл­ка­ми про­ка­чки і гар­ни­ми піксель­ни­ми анімаціями.

---

Інші при­ко­лю­хи

Кон­соль може збе­рі­га­ти пото­чний стан та від­тво­рю­ва­ти (заван­та­жу­ва­ти) його зно­ву і зно­ву. Це як про­дви­ну­ті сей­ви в іграх, якщо не можеш вби­ти боса, збе­рі­гай­ся та заван­та­жуй­ся зно­ву і зно­ву, навіть якщо в самій грі немає сей­вів на цьо­му місці. В іграх типу Алла­ді­на чи Прин­ца Пер­сії — це буде спа­сі­н­ням тво­їх нер­вів. Всі ж пам’я­та­ють Прин­ца Пер­сії з його недострибками. 
З фун­кцій також: кно­пки змі­ни гучно­сті, 4 триг­ге­ри (L1, L2, R1, R2), клі­ка­бель­ні сті­ки та купа ком­бі­на­цій кла­віш, які тре­ба роз­дру­ку­ва­ти і потро­ху запам’ятовувати.

Є такі уні­ку­ми, які навіть змо­гли сюди поста­ви­ти XFCE, — ліну­ксо­ву гра­фі­чне сере­до­ви­ще з вікна­ми, ярли­чка­ми, тер­мі­на­лом та робо­чим бра­у­зе­ром, зро­бив­ши з кон­со­лі пов­но­цін­ний пор­та­тив­ний комп’ютер. 

Я спро­бу­вав і в мене зле­тів звук в іграх для Portmaster. Не реко­мен­дую таке повто­рю­ва­ти. Але все ж нала­шту­ва­ти інтер­нет та зай­ти на най­кра­щий сайт у сві­ті через Firefox в мене вийшло:

Ще є можли­вість поста­ви­ти сюди Kodi — це як пор­та­тив­ний відео/​аудіо пле­ер із вбу­до­ва­ним ютубом. 

Воло­да­ря пер­снів на 4 годи­ни про­грає без затри­мок і все пра­цює чудо­во. Не ска­за­ти, що це його основ­не при­зна­че­н­ня, але якщо теле­фон сяде, то якісь від­о­си­ки можна поди­ви­тись і на кон­со­лі. Ну, або заки­ну­ти туди музи­ки і насо­ло­джу­ва­тись чудо­вим зву­ком з моно-динаміка. 

---

Загаль­не враження

Кон­соль зро­бле­на добре, є бага­то дета­лей, які можна замі­ни­ти та касто­мі­зу­ва­ти, є ком’ю­ні­ті, яке допо­мо­же, якщо щось пере­ста­ло пра­цю­ва­ти після чер­го­во­го кла­ца­н­ня «не туди». Вели­кі ресур­со­єм­ні ігри тре­ба нала­што­ву­ва­ти щоб fps був біль­ше 20, решта ретро ігор буде пра­цю­ва­ти нор­маль­но. Також вона дуже грі­є­ться, якщо запу­ска­ти «важ­кі» ігри, але то таке (зимою руче­ня­та будуть тепли­ми). Якщо на Switch чи SteamDeck шко­да гро­шей, то ця шту­ка може їх лег­ко замі­ни­ти. Від­клю­че­н­ня сві­тла ста­ють не сут­тє­ви­ми, бо час з кон­со­л­лю про­хо­дить дуже швидко. 

Ігри рані­ше були про­сти­ми і захо­пли­ви­ми. За насту­пні два роки від­клю­чень поста­вив для себе ціль пере­прой­ти всі ігри, в які грав в дитин­стві і поки що єди­не, що мене напря­гає — це сві­тло, яке досі вми­ка­ють і тре­ба щось під час цьо­го роби­ти, тре­ба кла­ца­ти кно­по­чки на ком­пу­кте­рі, води­ти мишкою по екра­ну і бути части­ною суспіль­ства, в той час, коли в іншо­му кутку кім­на­ти існує така чудо­ва кон­соль, яка нічо­го від тебе не хоче і може пода­ру­ва­ти тіль­ки купу гар­них емо­цій і спо­га­ди про те, що, вияв­ля­є­ться, ти за стіль­ки років не забув, де в Duck Tales є пота­єм­ні кім­на­ти зі скарбами.