“Папуга Флобера”, Джулін Барнз

Моя тре­тя книж­ка Барн­за, ця вийшла чимось про­мі­жним. Наче і не пов­на нудьга як ​“Англія, Англія”, але й таких емо­цій як ​“Від­чу­т­тя закін­че­н­ня” не викли­ка­ла. Щось посередені. 

Книж­ка про пен­сіо­не­ра, який є ама­то­ром-літе­ра­ту­ро­знав­цем. Він дуже захо­плю­є­ться Фло­бе­ром і пише його біо­гра­фію, пара­лель­но рефле­ксу­ю­чи. В прин­ци­пі, це все. 

Яко­гось сюже­та тут немає. Атмо­сфе­ри та емо­цій теж. Місця­мі іро­ні­чно. Але цьо­го мені було недо­ста­тньо. На мою дум­ку, це була абсо­лю­тно про­хі­дна кни­га, нічо­го осо­бли­во­го в ній я не знайшов.