Павук змусив упійманих світлячків прикидатися самками і заманювати нових жертв

Ара­хно­ло­ги вияви­ли вид паву­ка, зда­тно­го вико­ри­сто­ву­ва­ти сві­тля­чків для зама­ню­ва­н­ня у своє паву­ти­н­ня інших сві­тля­чків. Для цьо­го павук зму­шує сам­ців сві­тля­чків пода­ва­ти сві­тло­ві сигна­ли, поді­бні до сигна­лів самок, через що в паву­ти­ну потра­пляє ще біль­ше сам­ців сві­тля­чків. У польо­во­му дослі­джен­ні вияви­ло­ся, що зав­дя­ки такій стра­те­гії паву­кам вда­є­ться спі­йма­ти наба­га­то біль­ше комах, ніж без допо­мо­ги світлячків.

Як вда­ло­ся дослі­ди­ти стра­те­гію полю­ва­н­ня павука?

Нау­ков­ці про­ве­ли польо­ві екс­пе­ри­мен­ти за уча­сті паву­ків-хре­сто­ви­ків Araneus ventricosus та їхньої здо­би­чі — сві­тля­чків Abscondita terminalis. Вони порів­ню­ва­ли, скіль­ки сві­тля­чків потра­пить у паву­ти­ну за 4 умов: коли в ній є павук і сві­тля­чок подає сигна­ли, коли павук є і сві­тля­чок не подає сигна­ли, коли паву­ка немає і сві­тля­чок подає сигна­ли та коли паву­ка і сві­тля­чка немає.

За наяв­но­сті паву­ка сам­ці сві­тля­чків почи­на­ли пода­ва­ти сигна­ли, поді­бні до сигна­лів самок — лише одним з двох ліхта­ри­ків на черев­ці та по одно­му сигна­лу за раз, тоді як на волі сам­ці зазви­чай сигна­лі­зу­ють обо­ма ліхта­ри­ка­ми і чер­га­ми зі спа­ла­хів. У більш як 80 від­со­тках таких випад­ків під час сигна­лі­зу­ва­н­ня павук зна­хо­див­ся поруч і з рів­ни­ми інтер­ва­ла­ми кусав сві­тля­чка і загор­тав його в паву­ти­ну. Коли сві­тля­чків було декіль­ка, павук «пере­ми­кав­ся» між різни­ми сам­ця­ми, повто­рю­ю­чи ці ж дії.

Нау­ков­ці при­пу­сти­ли, що змі­на у спо­лу­ках для про­ве­де­н­ня нер­во­вих сигна­лів зму­шує сам­ців сві­тля­чків вида­ва­ти сигна­ли самок, але потрі­бні подаль­ші дослі­дже­н­ня, щоб вияви­ти при­чи­ну таких змін — чи це отру­та паву­ка, а чи його напа­ди на сві­тля­чків. Це дослі­дже­н­ня пока­зує скла­дні меха­ні­зми вза­є­мо­дії між хижа­ком і жер­твою, де хижак вико­ри­сто­вує жер­тву, щоб зама­ню­ва­ти ще біль­ше здо­би­чі. Рані­ше таке опи­су­ва­ли зде­біль­шо­го на неру­хо­мих приманках.

cell.com/current-biology/fulltext/S0960-9822(24)00914-X веб-ресурс