Про вплив кави на розум і тіло

Основ­ний дири­гент — кофеїн

Те, за що ми най­біль­ше люби­мо каву — її ефект допін­гу — обумов­лю­є­ться впли­вом на орга­нізм її речо­ви­ни кофе­ї­ну. Попри назву, вона місти­ться не лише в каві, а й у насін­ні, пло­дах, горі­хах та лис­тках ще близь­ко 60 різних видів рослин. Гір­ку­ва­та на смак речо­ви­на у при­ро­ді діє як пести­цид, від­ва­джу­ю­чи комах та інших тва­рин від поїда­н­ня цих рослин.

Але людей кофе­їн не лише не від­ля­кує, а й при­ва­блює через його осо­бли­вий вплив без­по­се­ре­дньо на наш мозок. Уже в пер­ші 45 хви­лин кофе­їн після випи­ва­н­ня кави всо­ту­є­ться до нашої кро­во­но­сної систе­ми, звід­ки без осо­бли­вих скла­дно­щів про­хо­дить через гема­то­ен­це­фа­лі­чний бар’єр — непро­хі­дну для біль­шо­сті інших моле­кул пере­шко­ду між суди­на­ми моз­ку та решти тіла. Там він зв’я­зу­є­ться, бло­ку­ю­чи, реце­пто­ри ней­ро­транс­мі­те­ра аде­но­зи­ну — речо­ви­ни, яка нако­пи­чу­є­ться про­тя­гом дня, при­гні­чує актив­ність нер­во­вих воло­кон та зму­шує нас почу­ва­ти­ся сонними.

Кофе­їн зава­жає аде­но­зи­ну зв’я­за­ти­ся з його реце­пто­ром та вико­ну­ва­ти його робо­ту. І саме зав­дя­ки цьо­му після чашки кави ми на кіль­ка годин почу­ва­є­мо­ся бадьо­рі­ши­ми, наші реа­кції при­ско­рю­ю­ться, а дума­ти стає лег­ше. Але кава має й інші ефекти.

Кава та депресія

Після гор­ня­тка кави бага­то людей почу­ва­ю­ться ще й щасли­ві­ши­ми. І це узго­джу­є­ться з резуль­та­та­ми дослі­джень, які вияви­ли, що у людей, які випи­ва­ють по три-чоти­ри чашки кави на день, ризи­ки депре­сії та само­губ­ства ниж­чі. Однак ефе­кту не було при спо­жи­ван­ні позбав­ле­но­го кофе­ї­ну напою, вка­зу­ю­чи, що саме вплив цієї речо­ви­ни може бути від­по­від­аль­ний за три­ва­ле покра­ще­н­ня настрою.

Анти­де­пре­сан­тний вплив кофе­ї­ну може бути обумов­ле­ний його відо­мою зда­тні­стю під­ви­щу­ва­ти в моз­ку рів­ні дофа­мі­ну — ней­ро­транс­мі­те­ра, пов’я­за­но­го із від­чу­т­тям задо­во­ле­н­ня, яко­го стає зама­ло під час депре­сії. Із цієї вла­сти­во­сті випли­ває ще один пози­тив­ний зв’я­зок — у поці­но­ву­ва­чів кави вияви­ли сут­тє­во ниж­чий ризик роз­ви­тку хво­ро­би Пар­кін­со­на, яка вини­кає через від­ми­ра­н­ня в моз­ку дофа­мі­но­про­ду­ку­ю­чих клітин.

З кавою у серці

Про­тя­гом бага­тьох років людям ради­ли обме­жу­ва­ти­ся у каві, щоб не нашко­ди­ти здо­ро­в’ю сер­це­во-судин­ної систе­ми. Ско­рі­ше за все, побо­ю­ва­н­ня вихо­ди­ло зі зда­тно­сті кофе­ї­ну збіль­шу­ва­ти часто­ту та від­чу­т­тя сер­це­би­т­тя. Та нові дані свід­чать, що кава не така стра­шна для сер­ця, як це вважали.

Кар­діо­ло­ги, які 10 років спо­сте­рі­га­ли за понад 380 тися­ча­ми паці­єн­тів, дійшли виснов­ку, що дві-три чашки кави щодня пов’я­за­ні з мен­шим ризи­ком іше­мі­чної хво­ро­би сер­ця, сер­це­вої недо­ста­тно­сті чи ари­тмії. І навіть якщо кава була без кофе­ї­ну ефект був поді­бним, за виня­тком від­су­тно­сті впли­ву на ризик ари­тмії. Інше дослі­дже­н­ня за уча­сті понад 350 тисяч людей пока­за­ло, що при випи­ван­ні двох-трьох чашок кави та стіль­ки ж чашок чаю на день ризик інсуль­ту та демен­ції, зокре­ма післяін­суль­тної, мен­ший май­же на третину.

Кава для мікробів

Один із меха­ні­змів, який може від­по­від­а­ти за пози­тив­ний ефект кави, навіть без кофе­ї­ну, опо­се­ред­ко­ва­ний його полі­фе­но­ла­ми. Ці речо­ви­ни росли­ни вико­ри­сто­ву­ють для захи­сту себе від різних форм стре­су, зокре­ма від поїда­н­ня їх частин кома­ха­ми чи наста­н­ня посу­хи, але у людей вони про­я­ви­ли анти­о­кси­дан­тні та про­ти­за­паль­ні властивості.

Одне з нещо­дав­ніх дослі­джень також вка­за­ло, що кава може бути чудо­вим допов­не­н­ням до раціо­ну людям, що пра­гнуть вбе­рег­ти­ся від хро­ні­чної неал­ко­голь­ної хво­ро­би печін­ки — поши­ре­но­го у захі­дних суспіль­ствах пору­ше­н­ня. Серед люби­те­лів будь-якої кави ризик набу­т­тя цієї хво­ро­би мен­ший на 21 від­со­ток, а шан­си помер­ти через неї мен­ші на 49 відсотків.

Кава бага­та на речо­ви­ни, які можуть разю­че змі­ню­ва­ти мікро­бний склад кишків­ни­ка. Так, нау­ков­ці вияви­ли бакте­рію з роду Lawsonibacter, яка живе май­же виня­тко­во у каво­лю­бів і кіль­кість якої у 5 разів вища за люби­те­лів чаю. При цьо­му що біль­ше кави пити, то біль­ше Lawsonibacter посе­ли­ться у кишків­ни­ку. Це одна з най­більш виба­гли­вих бакте­рій, що їсть май­же лишень воло­кна та полі­фе­но­ли кави. Але нато­мість вона вивіль­няє коро­тко­лан­цю­го­ві жир­ні кисло­ти, що відо­мі про­ти­за­паль­ною дією. А оскіль­ки із запаль­ни­ми про­це­са­ми пов’я­зу­ють цілу низ­ку хво­роб — від діа­бе­ту та сер­це­вих пору­шень до алер­гій — то саме моди­фі­ка­ція мікро­біо­му може лежа­ти в осно­ві кори­сної дії кави, навіть без кофеїну.

Лож­ка дьог­тю в бочці кави

Як і з будь-яки­ми хоро­ши­ми реча­ми, вар­то зна­ти міру і для кави. Вона може бути вкрай мала, або вза­га­лі від­су­тня, якщо люди­на має під­ви­ще­ну чутли­вість до кофе­ї­ну. А при надмір­но­му спо­жи­ван­ні цей напій, хай яки­ми б кори­сни­ми не були його ком­по­нен­ти, може при­зве­сти до погір­ше­н­ня само­по­чу­т­тя. Окрім як із само­го напою, кофе­їн ми може­мо спо­жи­ва­ти з бага­тьох інших про­ду­ктів та навіть ліків, і часом кон­цен­тра­ція речо­ви­ни в них екві­ва­лен­тна або навіть біль­ша, ніж у цілій чашці кави.

Зва­жа­ти на кіль­кість спо­жи­то­го кофе­ї­ну вар­то, поза­як у висо­ких дозах він може спри­чи­ня­ти сут­тє­ве під­ви­ще­н­ня рів­ня адре­на­лі­ну та нора­дре­на­лі­ну — гор­мо­нів, що в нор­мі акти­ві­зу­ють орга­нізм на бороть­бу чи біг у стре­со­вих ситу­а­ці­ях. Це може про­я­ви­ти­ся роз­ши­ре­н­ням зіниць, актив­ним пото­ви­ді­ле­н­ням, при­ско­ре­н­ням сер­це­би­т­тя та під­ви­ще­н­ням сер­це­во­го тиску. Не над­то доціль­ні й при­єм­ні від­чу­т­тя в спо­кій­них умо­вах робо­чо­го офі­су чи дома­шньої обстановки.

Осо­бли­ву загро­зу кофе­їн може зав­да­ти під­лі­ткам, у яких без­пе­чний поріг спо­лу­ки ще мен­ший. Але саме їм буває най­важ­че всто­я­ти перед кофе­ї­ні­зо­ва­ни­ми, бага­ти­ми на цукор та часто зба­га­че­ни­ми дода­тко­ви­ми сти­му­ля­то­ра­ми енер­ге­ти­чни­ми напо­я­ми. У меди­ци­ні відо­мий навіть випа­док, коли юнак, що випи­вав щодня по кіль­ка банок енер­ге­ти­ка, захво­рів на сер­це­ву й нир­ко­ву недо­ста­тність, через яку шко­ду почав зазна­ва­ти й мозок.

Також не вар­то забу­ва­ти, що лікар може пора­ди­ти уни­ка­ти кави навіть доро­слим через меди­чні про­ти­по­ка­за­н­ня, що зво­дять користь напою нані­вець. У тако­му разі вар­то обго­во­ри­ти з ним можли­ві аль­тер­на­ти­ви та не ризи­ку­ва­ти сво­їм здоров’ям.