The Guardian. "Відчуття неминучості": Україна починає вірити, що зможе повернути Крим

Попри те, що росія пося­гає на ще біль­ші тери­то­рії, зро­стає впев­не­ність в тому, що втра­че­на тери­то­рія може бути деокупована.

З еле­ган­тно­го осо­бня­ка в уря­до­во­му квар­та­лі Киє­ва Тамі­ла Таше­ва пла­нує, як може вигля­да­ти захо­пле­н­ня Кри­му Укра­ї­ною. Таше­ва, голов­ний пред­став­ник пре­зи­ден­та Воло­ди­ми­ра Зелен­сько­го в Кри­му, її коман­да про­во­дить свій час, обго­во­рю­ю­чи такі пита­н­ня, як то — скіль­ки укра­їн­ських вчи­те­лів або полі­цей­ських слід напра­ви­ти на пів­острів, і що ще буде потрі­бно для того, щоб стер­ти вісім років росій­ської окупації.

Жоден сер­йо­зний вій­сько­вий ана­лі­тик не вва­жає, що Укра­ї­на близь­ка до того, щоб бути в змо­зі повер­ну­ти Крим, але ця ідея зда­є­ться наба­га­то менш фан­та­сти­чною, ніж рік тому. Таше­ва сказала:

«Це момент Х. Зараз все від­бу­ва­є­ться таким чином, що це від­чу­ва­є­ться як неми­ну­чість, це може ста­ти­ся не зав­тра, але я думаю, що це буде наба­га­то швид­ше, ніж я дума­ла рік тому».

Дар­ма що пре­зи­дент росії путін пре­тен­дує на біль­шу тери­то­рію, здій­снив­ши спро­бу ане­ксії чоти­рьох укра­їн­ських обла­стей у п’я­тни­цю, у Киє­ві вва­жа­ють, що пов­на пере­мо­га має перед­ба­ча­ти не лише повер­не­н­ня до того, що було до лютне­во­го втор­гне­н­ня, але й від­нов­ле­н­ня всі­єї тери­то­рії України.

Рані­ше укра­їн­ські поса­дов­ці гово­ри­ли, що Крим зно­ву буде їхнім, то були біль­ше схо­же на надії, ніж на твер­де пере­ко­на­н­ня, що це дій­сно ста­не­ться. Те ж саме сто­су­ва­ло­ся біль­шо­сті захі­дних чинов­ни­ків і дипло­ма­тів, які в при­ва­тних роз­мо­вах при­пу­ска­ли, що шан­си Киє­ва на від­нов­ле­н­ня кон­тро­лю над Кри­мом є незначними.

Зараз, коли росія б’є­ться за пів­день і схід Укра­ї­ни, в цей час з’яв­ля­ю­ться трі­щи­ни у вигля­ді непо­пу­ляр­ної путін­ської мобі­лі­за­ції. Дехто в Киє­ві спо­ді­ва­є­ться, все вже вирі­ше­но напе­ред. «Все поча­ло­ся з Кри­му і все закін­чи­ться Кри­мом», — ска­зав Зелен­ський в сер­пне­вій промові.

Крим­ський офіс був від­кри­тий Зелен­ським мину­ло­го року в рам­ках стра­те­гії, відо­мої як «Крим­ська пла­тфор­ма», яка спря­мо­ва­на на вста­нов­ле­н­ня оста­то­чно­го кон­тро­лю Укра­ї­ни над цією тери­то­рі­єю. Усе­ре­ди­ні можна поба­чи­ти скуль­пту­ри крим­ських худо­жни­ків, які при­кра­ша­ють сади: один з них видає зву­ки хвиль і дель­фі­нів, щоб нага­да­ти про мор­ські курор­ти пів­остро­ва. Усе­ре­ди­ні на сті­нах висять вели­кі фото­гра­фії вра­жа­ю­чих крим­ських пей­за­жів та акти­ві­стів, ув’я­зне­них росій­ською вла­дою. Таше­ва, коли­шня пра­во­за­хи­сни­ця, крим­ська татар­ка, вико­нує цю роль з кві­тня цьо­го року.

Укра­їн­ські офі­цій­ні осо­би кажуть, що звіль­не­н­ня Кри­му є клю­чо­вим факто­ром для зупин­ки росій­ської вій­сько­вої маши­ни в інших части­нах оку­по­ва­ної Укра­ї­ни. Київ, схо­же, вже зро­бив свої пер­ші кро­ки кіль­ка разів за остан­ні міся­ці, осо­бли­во на поча­тку сер­пня, коли кіль­ка вибу­хів про­гри­мі­ли на авіа­ба­зі Саки. Помі­чник Зелен­сько­го Михай­ло Подо­ляк каже:

«Крим є клю­чо­вою базою для їхніх армій­ських резер­вів. Там вони мають боє­при­па­си, техні­ку та сол­да­тів, тому, зви­чай­но, зни­ще­н­ня цих баз є основ­ною части­ною дебло­ку­ва­н­ня нашої тери­то­рії. До сере­ди­ни літа наші пар­тне­ри дій­сно мали сум­ні­ви, що Крим може бути легі­тим­ною ціл­лю. Зараз вони визна­ють, що з огля­ду на інтен­сив­ність цієї вій­ни — це абсо­лю­тно легі­тим­на ціль. Нара­зі Київ не має необ­хі­дної кіль­ко­сті ракет до «HIMARS» для вико­ри­ста­н­ня по Кри­му, а з укра­їн­ських пози­цій ці ком­пле­кси у будь-яко­му випад­ку не могли б досяг­ти зна­чної части­ни пів­остро­ва з їхньою даль­ні­стю польо­ту. Тому поки що ми пра­цю­є­мо в основ­но­му через дивер­сій­ні гру­пи, а також вико­ри­сто­ву­ю­чи місце­вих пар­ти­за­нів, пар­ти­зан­ські настрої зна­чно зро­сли за остан­ні кіль­ка місяців».

США поки що від­мов­ля­ю­ться поста­ча­ти дале­ко­бій­ні раке­ти ATACMS до «HIMARS», але якщо це ста­не­ться, то Крим, швид­ше за все, буде одні­єю з пер­ших цілей. Коли­шній коман­ду­вач Сухо­пу­тних військ США в Євро­пі, Бен Ходжес каже:

«Я думаю, що неза­ба­ром ми поба­чи­мо, як укра­їн­ці виво­дять дале­ко­бій­ні раке­тні уста­нов­ки на пози­ції, щоб поча­ти вра­жа­ти цілі в Кри­му, і це дій­сно ство­рить про­бле­му для росі­ян, це може зро­би­ти Крим непри­да­тним для них».

Усе­ре­ди­ні пів­остро­ва росій­ська вла­да поси­ли­ла при­ду­ше­н­ня іна­ко­ми­сле­н­ня, а аксьо­нов — при­зна­че­ний крем­лем лідер Кри­му, навіть при­гро­зив, що будь-хто, хто спів­ає про­укра­їн­ські пісні, буде пере­слі­ду­ва­ти­ся за зако­ном. На поча­тку цьо­го міся­ця, після того, як шість гостей на крим­сько­та­тар­сько­му весіл­лі були заа­ре­што­ва­ні, він заявив наступне:

«Люди, які скан­ду­ють гасла, спів­а­ють пісні або націо­на­лі­сти­чні гім­ни, будуть пока­ра­ні згі­дно з кри­мі­наль­ним коде­ксом. Люди, які так пово­дя­ться, є зра­дни­ка­ми… якщо ви не люби­те нашу кра­ї­ну, то їдь­те туди, де вам подобається».

Оці­ни­ти суспіль­ні настрої в Кри­му досить скла­дно. Укра­їн­ці кажуть, що ряд опи­ту­вань остан­ніх років, які мають на меті пока­за­ти, що біль­шість крим­чан щасли­ві під росій­ським прав­лі­н­ням, слід роз­гля­да­ти в кон­текс­ті нетер­пи­мо­сті крем­ля до іна­ко­ми­сле­н­ня та виїзду вели­кої кіль­ко­сті про­укра­їн­ськи нала­што­ва­них крим­чан після ане­ксії. Існу­ють окре­мі свід­че­н­ня того, що під­трим­ка росії може змен­шу­ва­ти­ся. Один крим­ча­нин, який поки­нув пів­острів, ряту­ю­чись від росій­ської мобі­лі­за­ції сказав:

«Зви­чай­но, є бага­то людей, які твер­до нала­што­ва­ні про­ро­сій­ські, але є також бага­то людей, які від­чу­ва­ють, що їх обду­ри­ли за остан­ні вісім років, і від­чу­ва­ють все біль­ший дис­ком­форт від жит­тя під москвою».

У 2014 році кремль здій­снив бли­ска­ви­чне втор­гне­н­ня «зеле­них чоло­ві­чків», які не мали роз­пі­зна­валь­них зна­ків, та при­че­тність до росій­ських військ яких, москва спо­ча­тку запе­ре­чу­ва­ла. Пізні­ше вони виве­ли з ладу теле­ві­зій­ні стан­ції, погро­жу­ва­ли укра­їн­ським вій­сько­вим об’є­ктам на пів­остро­ві та захо­пи­ли зна­чну части­ну укра­їн­ської пра­во­охо­рон­ної, судо­вої та іншої інфраструктури.

Це буде одним з бага­тьох болю­чих питань для Укра­ї­ни, якщо вона коли-небудь від­но­вить кон­троль над Кри­мом. Хто має поне­сти пока­ра­н­ня за спів­пра­цю з росій­ською вла­дою, а хто має отри­ма­ти амністію?

Чинов­ни­ки кажуть, що після стіль­кох років оку­па­ції це ріше­н­ня буде від­рі­зня­ти­ся від тих, які дове­де­ться при­йма­ти на тери­то­рі­ях, оку­по­ва­них Росі­єю після лютне­во­го втор­гне­н­ня. Віце-пре­м’єр-міні­стер­ка Укра­ї­ни Іри­на Вере­щук сказала:

«Крим — це інший випа­док. Наші зако­ни не мати­муть ретро­спе­ктив­но­го аспе­кту, люди вва­жа­ли, що росія там назав­жди, і ви не мали змо­ги жити там, не вза­є­мо­ді­ю­чи з росій­ською владою».

Є й інші скла­дні пита­н­ня. За укра­їн­ськи­ми оцін­ка­ми, з 2014 року на пів­острів пере­їха­ло від 500 000 до 800 000 росі­ян. Фор­маль­но всі вони потра­пи­ли на тери­то­рію Укра­ї­ни неле­галь­но. Вини­кає пита­н­ня щодо май­но­вих угод, які були здій­сне­ні з 2014 року. Чи має укра­їн­ське зако­но­дав­ство визна­ва­ти якісь із них?

Таше­ва зазна­чи­ла, що важли­во, щоб ці пита­н­ня вирі­шу­ва­ли­ся зазда­ле­гідь, а не по гаря­чих слідах.:

«Ще у 2014 році росія була гото­ва впро­ва­джу­ва­ти свою вла­ду в Кри­му. Ми також має­мо бути готовими».

Автор: Шон Вокер

#theguardian, #crimea, #war