javascript
28 лютого 2025, 16:45
Величезна стаття про те, як влаштована руснява пропаганда і як вона намагається впливати на мізки світових лідерів і простих людей
ҐРУНТ
27 лютого 2025, 19:28
ҐРУНТ
27 лютого 2025, 19:29
ҐРУНТ
27 лютого 2025, 19:29
ҐРУНТ
27 лютого 2025, 19:29
ҐРУНТ
27 лютого 2025, 19:30
ҐРУНТ
27 лютого 2025, 19:30
У 2024 році суд американського східного округу Пенсильванія розглядав справу щодо викриття російської операції Doppelgänger. В матеріалах журналісти знайшли «методичку», за якою працюють російські офіси з виробництва пропагандистського контенту. Вона документально підтверджує те, про що ми переважно і так здогадувались. Проєкт комплексного інформаційно-політичного впливу на мізки українців чітко ставив мету на 2024 рік: «формирование на Украине общественного мнения, благоприятного для достижения целей и задач СВО, а также дальнейшего межгосударственного взаимодействия России и Украины».
Пропагандисти працюють за кількома чіткими правилами, ознаки й наслідки застосування яких кожен із нас може побачити, зазирнувши у свої стрічки соцмереж.
Дискредитуй політиків. Будь-яку людину, яка підтримує Україну, потрібно виставити або корумпованим злодієм, або божевільним фанатиком. Ідеально — якщо вдасться створити вірусний мем.
Розпалюй конфлікти серед еліт. Якщо між політиками чи військовими є найменші суперечності, їх треба роздувати. Боти пишуть коментарі, що підливають масла у вогонь, і підкидають вигадані «інсайди» про зради, корупцію та розколи.
Деморалізуй ЗСУ. Військові мають повірити, що їх «кинули», що «все пропало», «перемоги не буде». Для цього використовують вкиди про нестачу зброї, «зрадників у командуванні» або фейкові історії про «незадоволених військових».
Дезорганізуй суспільство. Людей потрібно довести до того стану, коли вони перестануть довіряти офіційним джерелам і житимуть у хаосі. Для цього пропагандисти запускають теорії змови, вкиди про «таємниці уряду» і маніпуляції на темах тарифів, зарплат і мобілізації.
Тактика російської пропаганди в Україні і в світі
Натомість в Україні після повномасштабного вторгнення Росія не змінила суті своєї пропагандистської війни — лише адаптувала її під нові умови. Якщо раніше головну роль грали підконтрольні телеканали, то тепер ставку роблять на соціальні мережі та непомітне проникнення в інформаційний простір.
«Росіяни переключилися на роботу через околиці інтернету — невеликі форуми, анонімні акаунти, маловідомі платформи. Вони закидають туди потрібні наративи, сподіваючись, що їх підхоплять великі медіа», — пояснює Роман Осадчук, дослідник з лабораторії цифрових криміналістичних досліджень Атлантичної ради.
Це вже не просто масові інформаційні кампанії, як у 2014 році, а цілеспрямовані удари по болючих місцях суспільства. Атаки на довіру до влади, підрив єдності, деморалізація суспільства — все це стає точковим, технологічно вдосконаленим процесом. У якому дедалі більшу роль відіграє штучний інтелект.
«Якщо раніше це були банальні вкиди через Telegram, то тепер використовується штучний інтелект для генерації текстів і створення “альтернативних експертних середовищ”», — розповідає Роман Осадчук.
Але кінцева мета Кремля залишається незмінною: зробити так, щоб Україна припинила боротися. Якщо військовими методами це не вдається, то росіяни намагаються зруйнувати опір зсередини.
«Для цього вони намагаються розколоти українське суспільство. Посіяти недовіру до уряду, посварити українців між собою. Наприклад, написати львів’янам, що світло в них вимкнули через Одесу, і навпаки. Вони моніторять інформаційний простір і б’ють по болючих точках», — додає експерт.
Аналогічний механізм діє і в інших країнах. Кремль завжди шукає проблемні теми, іноді реальні, іноді надумані, і максимально їх підсилює, створюючи ефект суспільного вибуху. Так і було під час втілення російської операції Doppelgänger («двійник» німецькою). Суть проста: росіяни масово клепали фейкові сайти світових медіа, зовні ідентичні до справжніх. Та сама верстка, ті ж логотипи, навіть стиль статей — усе, щоб людина не помітила підміни. Різниця була лише в адресі. Щоб виглядало ще переконливіше, у таких «новинах» поруч із брехнею давали посилання на реальні статті, змішуючи дезінформацію з перевіреними фактами.
Жертвами цієї операції стали Bild, Ansa, The Guardian, Le Monde, Der Spiegel, РБК-Україна. У підроблених версіях росіяни публікували проросійські меседжі про війну, очорнювали українських політиків і розганяли панічні настрої в європейських країнах. Наприклад, у фейковому французькому 20 minutes з’явилася «новина», що українці нібито блокують експорт зерна. А на підробленому The Guardian взагалі заявили, що геноцид у Бучі був постановкою.
Євген Федченко, головний редактор StopFake та викладач Києво-Могилянської школи журналістики, у розмові з ҐРУНТомз запитує: «Ви помітили, що раніше лише путін повторював наративи російської пропаганди, але зараз ми бачимо, як президент США повторює те саме?»
Росіяни довго і наполегливо вирощували ці наративи, вплітали їх у масову свідомість, щоб вони стали звичними. Звісно, це не означає, що підтримка України різко зникне чи що пропаганда повністю змінила громадську думку в США чи Європі. Але вона вже впливає на конкретних людей, серед яких урядовці, які ухвалюють важливі для нас рішення. І в цьому сенсі стратегія Кремля працює.
«Хтось допоміг правильно потрактувати ці меседжі, зробив їх частиною політичного дискурсу, і тепер вони лунають не лише з Москви», – каже Євген Федченко.
Виробництво дезінформації
Окрім методички, росіяни навіть записали рекламне відео для замовників. Така собі самореклама, де вони напряму розповідають, як вигадують альтернативну реальність і продають її світу. Відео від «Агентства соціального дизайну» — компанії, що працює на Кремль,— це така собі презентація заводу з виробництва брехні. На заводі працюють три відділи: моніторинг, аналітика та креатив.
У відділі моніторингу працюють 24 людини, які щодня вишукують «неправильні» статті шістьма мовами у 300 світових медіа. Також вони ретельно стежать за соцмережами тих, хто не боїться називати речі своїми іменами. У базі таких людей — понад тисяча. Якщо ви колись писали в соцмережах, що росія — країна-терорист, є шанс, що один сумний російський пропагандист у дешевому офісі проаналізував ваш пост і доповів про нього у звіті начальству.
У відділі аналітики вивчають сотні статей і соцопитувань, щоб розуміти, як підлаштувати пропаганду під конкретну цільову аудиторію. Від цього залежить, який наратив продаватимуть сьогодні: комусь розповідатимуть про «поганий Захід», комусь — про «русский мир», а когось будуть переконувати, що «все не так однозначно». Основні мішені — німці, французи, американці та ізраїльтяни.
Люди, що вигадують «альтернативні факти», працюють у відділі креативу. Протягом року працівники пишуть близько півтори тисячі статей (іноді — з карикатурами) на європейську аудиторію. Тут ж створюються фейкові звіти і пресрелізи від імені влади відповідних держав.
Фабрика мемів
«Блін, так життєво», — надіслала подрузі мем, а потім зрозуміла, що він повністю повторює пропагандистські гасла. Тому один із улюблених жанр російських пропагандистів — це політичні жарти. Картинка, глузливий підпис — і ось уже українці поширюють потрібний кремлю меседж. Саме жарти — контент, який добре розходиться у соцмережах. Тому у мемах росіяни вміло маскують потрібні їм наративи. Їхня особливість — українська мова, яка має переконати аудиторію: «так думають українці». Такі меми російські ботоферми мають публікувати щоденно — разом близько 200 картинок в місяць.
Як відрізнити російську провокацію від звичайного жарта? Дивіться, хто поширює. Зазвичай боти рф створюють сторінки, до прикладу, з художньою картинкою, не публікують жодних постів, а лише масово поширюють меми під українськими новинами чи під публікаціями посадовців. Виконавши своє завдання, сторінку видаляють та створюють нову, щоб продовжити потік пропагандистських мемів.
Боротьба в коментарях
«ТЦК – це каральна структура», «Влада знищує народ», «Зарплати мізерні, а вони тільки гребуть собі», «Війна триватиме вічно». Для таких меседжів часто використовують саме фейсбук. По-перше, це одна з найпопулярніших соцмереж: за даними Meta, станом на квітень 2024 року фейсбуком користуються близько 14 мільйонів українців — майже 37% населення. Особливу увагу росіяни приділяють старшому поколінню, адже людей, які все життя отримували інформацію з телевізора, значно легше переконати. І саме ці люди використовують фейсбук, тоді як молодь надає перевагу тіктоку чи інстаграму — мережам, де політичний контент розходиться гірше.
Щоб замаскуватися, частина ботів створює акаунти з патріотичною символікою: аватарки з гербами, прапорами або гаслами про любов до України. Усе це зроблено для того, щоб зламати довіру: якщо людина бачить патріотичний символ біля коментаря, ймовірніше, що вона швидше повірить у його щирість. Інші ж мають порожні профілі без фото та особистої інформації.
Боти, що працюють на Кремль, щомісяця публікують до 100 тисяч коментарів українською мовою, створюючи ілюзію народного невдоволення. Для цього їм навіть не потрібні складні технології: достатньо запустити кілька простих наративів, які апелюють до емоцій, та переконати людей, що вони не самотні у своїх сумнівах і страхах.
Тому це не просто коментарі: вони імітують реальне суспільне обговорення. Під економічними новинами вони залишають повідомлення про злидні та корупцію, під постами про мобілізацію — розганяють паніку, що «завтра забиратимуть усіх», під новинами про війну натякають, що «все давно вирішено» і «нас зливають». Окремий акцент — на виборах. Тезу про «нелегітимного Зеленського» підхопили й американські політики й медіа, що грає росіянам на руку. Тож уже не лише боти пишуть, що «демократія в Україні померла».
«Сонні» групи
У Facebook чи Telegram можна знайти сотні груп та каналів із назвами на зразок «Новини Львова», «Сумщина сьогодні» або «Черкаси без цензури»: там публікують українські новини, корисну інформацію, іноді навіть волонтерські оголошення. Все виглядає абсолютно звично.
Так триває кілька місяців. А потім поміж новинами про ремонт доріг чи проблеми з водопостачанням починають з’являтися зовсім інші повідомлення: «Владу цікавить лише Київ, на регіони їм плювати», «Подивіться, як у Польщі допомагають своїм, а в нас ніхто нічого не робить», «Ціни зростають, зарплати падають — чому ми це терпимо?»
Ось так працює одна із схем російської пропаганди — «сонні» групи. Вони виникають як цілком проукраїнські, щоб спочатку набрати аудиторію й завоювати довіру. І тільки після цього починають непомітно підсовувати вигідні Кремлю наративи. У Facebook, Telegram та X росіяни адмініструють щонайменше 60 регіональних пабліків: по три на кожну область.
Росіяни не зупиняться: вони постійно вигадуватимуть нові методи, щоб обійти нашу інформаційну оборону. Навчання з медіаграмотності, фактчекінг, технологічні рішення — усе це змушує їх змінювати підходи. Росіяни навчаються теж.
«Вони будуть вигадувати нових експертів, шукати корисних ідіотів за кордоном, які поширюватимуть їхні меседжі, пробувати нові способи доставки контенту», — пояснює Роман Осадчук.
Звичайно, перевага росіян — в ресурсах. Гроші, кадри, час — усе це у Кремлі вливають в інформаційну війну без обмежень. Україна не може змагатися з цим у лобову. «Ідея в тому, що нам треба підсилювати і медійну грамотність, і фактчекінг. Звичайно, ми не можемо контролювати, як кожна людина споживає інформацію. Але проводити тренінги, навчати і давати максимум інструментів і можливостей протидіяти дезінформації — можемо», — говорить Роман Осадчук.
За словами головного редактора StopFake Євгена Федченка, у їхній редакції працюють 7 факчекерів, які розвінчують пропаганду. Зокрема, публікації українською, англійською, іспанською та французькою мовами. За майже 11 років їм вдалося спростувати понад 7 тисяч російських фейків та пропагандистських матеріалів.
«Звичайно, число наших спростувань не співмірне з ринком і масштабом російським, та воно теж є дуже важливим. На кожну дію має бути протидія. Нам безумовно потрібна така ефективна система, такої собі резильєнтності від дезінформацієї. Бо з нею неможливо боротися в одному місці, зусиллями однієї організації — потрібна горизонтальна мережа», — говорить Євген.
Як і в протидії російській армії, в інформаційному спротиві українцям доводиться бути адаптивними, гнучкими і спиратись на те, чого не мають росіяни — громадянську свідомість, сильне суспільство, вміння співпрацювати і відданість своїм цінностям. А в соціальних мережах, де кожен самотужки формує свій інформаційний простір, добираючи джерела, наша стійкість до інформаційних атак залежить буквально від кожного українця. Його готовності застосовувати критичне мислення, розпізнавати інформаційні атаки і токсичний контент, не ставати частиною ланцюжків вірусного поширення, знаходити правдиву інформацію.
Виробництво паралельної реальності: як російська пропаганда впливає на Україну і світ у соцмережах - ҐРУНТ
grnt.media
Наведені меми не смішні, коментарів з помилками, видно не носія української мови. Пробіл перед знаками це ознака копіпасту з електрон-лайна.
Клодовище — там де Клоди лежааать!