Видалення Facebook покращило самопочуття людей, але нашкодило політичній обізнаності

Кори­сту­ва­чі, які деакти­ву­ва­ли сто­рін­ку у Facebook на пері­од пре­зи­дент­ських вибо­рів у Фран­ції у 2022 році, пові­до­ми­ли про покра­ще­н­ня пси­хо­ло­гі­чно­го ста­ну, про­те вони ста­ли менш полі­ти­чно обі­зна­ни­ми порів­ня­но з тими, хто про­дов­жу­вав кори­сту­ва­ти­ся соцме­ре­жею. Деакти­ва­ція Facebook не впли­ну­ла на поля­ри­за­цію полі­ти­чних чи соці­аль­них погля­дів, напри­клад, роз­по­діл на «лівих» та «пра­вих». Це вияви­ло­ся під час ран­до­мі­зо­ва­но­го дослі­дже­н­ня за уча­сті двох тисяч людей. Резуль­та­ти цьо­го дослі­дже­н­ня можуть спри­я­ти зни­жен­ню нега­тив­но­го впли­ву соці­аль­них мереж на пси­хі­чне здоров’я кори­сту­ва­чів, при цьо­му збе­рі­га­ю­чи пере­ва­ги, як-от доступ до акту­аль­ної полі­ти­чної інформації. 

Оскіль­ки попе­ре­дні дослі­дже­н­ня вже вка­зу­ва­ли на нега­тив­ний ефект соцме­реж на добро­бут людей і ради­ка­лі­за­цію їхніх погля­дів, нау­ков­ці вирі­ши­ли пере­ві­ри­ти це в екс­пе­ри­мен­ті. Вони залу­чи­ли 2246 актив­них кори­сту­ва­чів Facebook і роз­ді­ли­ли їх на дві гру­пи: одна деакти­ву­ва­ла Facebook, а інша — ні. Тим, хто деакти­ву­вав Facebook, але про­дов­жу­вав захо­ди­ти у стрі­чку, над­си­ла­ли авто­ма­ти­чні пові­дом­ле­н­ня з нага­ду­ва­н­ням цьо­го не робити.

Дода­тко­во части­ні уча­сни­ків, які від­мо­ви­ли­ся від Facebook, над­си­ла­ли інфор­ма­цій­ні пові­дом­ле­н­ня про небез­пе­ки зале­жно­сті від соцме­реж, публі­ка­ції осо­би­стих даних і дез­ін­фор­ма­ції, разом із реко­мен­да­ці­я­ми бути вві­чли­ві­ши­ми в інтер­не­ті. Як вияви­ло­ся, ці пові­дом­ле­н­ня мали міні­маль­ний вплив і не покра­щу­ва­ли ані само­по­чу­т­тя людей, ані їхню полі­ти­чну обі­зна­ність. Попри часті зви­ну­ва­че­н­ня соцме­реж у поши­рен­ні фей­ко­вої інфор­ма­ції, ті, хто про­дов­жу­вав кори­сту­ва­ти­ся Facebook, вияви­ли­ся більш обі­зна­ни­ми в акту­аль­них полі­ти­чних поді­ях у Франції.

Таким чином, нау­ков­ці дове­ли, що для покра­ще­н­ня досві­ду кори­сту­ва­н­ня соцме­ре­жа­ми недо­ста­тньо лише інфор­му­ва­н­ня про ризи­ки. Самі соці­аль­ні пла­тфор­ми повин­ні впро­ва­джу­ва­ти полі­ти­ку, яка б про­ти­ді­я­ла дез­ін­фор­ма­ції та поля­ри­за­ції суспіль­ства, а також запо­бі­га­ла поши­рен­ню кон­тен­ту, що може шко­ди­ти пси­хі­чно­му здоров’ю.

royalsocietypublishing.org/doi/10.1098/rsos.240280 веб-ресурс