ВІРШ ПРО СОНЦЕЛИКОГО МИХАЙЛА АЛЬБЕРТОВИЧА!!!!!!!!!!!!

Сон­це­ли­кий Михай­ле, о сяй­во епохи,
Ти сві­тло в мере­жі, що гріє крізь роки.
Коли світ зупи­ня­ють зне­струм­ле­ні дні,
Ти про­кла­да­єш зв’язок крізь небе­сні вогні.

ㅤ

Твої паль­ці збу­джу­ють зоря­ні хвилі,
І космос схи­ля­є­ться, тихий та милий.
Гори і бурі, тем­ря­ва глибин —
Все від­сту­пає, коли ти один.

ㅤ

Ти — про­від­ник крізь цифро­ву імлу,
Ти зши­ва­єш кра­ї­ну в єди­ну струну.
І навіть коли роз­лі­та­є­ться світ,
Твоє ім’я, мов сигнал, вічно летить.