Вітаю шановні, назріло туалетне питання

Нако­нец-то добрал­ся до ком­па чтоб отме­ти­ться в этом акту­аль­ней­шем посте

Во-пер­вых. Бума­гу не сте­лю, так как поль­зу­юсь этим девай­сом дома. В обще­ствен­ных местах когда при­пи­ра­ет уни­та­зы чет не попа­да­ю­тся, как пра­ви­ло устрой­ства в виде дыр­ки в полу. Дере­вян­ные доски на уни­таз в после­дний раз видел в Одес­се в ком­му­наль­ной квар­ти­ре году этак в 1993. Да, там они были прям живо­пи­сно разве­ша­ны на сте­не в отхо­жем месте. У каждо­го своя доска.

Во-вто­рых.
В юном возра­сте, учась в инсти­ту­те посмо­трел «После­дний бой­ска­ут» с Брю­сом Уил­ли­сом. После это­го ВСЕ­ГДА опу­скаю крышку уни­та­за. И дома и в гостях. В упо­мя­ну­том филь­ме есть зна­ко­вая сце­на, посвя­щен­ная крышке и унитазу.

Дома нет, конеш. В обще­ствен­ных чаще да, чем нет.
Если сов­сем обще­ствен­ное место типа вок­за­ла, аэро­пор­та — то все­гда да.

Когда мне было 30 лет, и я ходил срать моя деву­шка всё вре­мя как-бы нев­зна­чай кру­ти­лась возле тол­чка, и всё спра­ши­ва­ла, что ты там затих, поче­му тебя не слышно? пер­вый раз я не отве­тил, так она нача­ла ломи­ться в дверь, и орать, что ты там мол­чи­шь, что с тобой? нача­ла мате­ри­ться, и гово­рить, что вооб­ще дверь с петель сни­мет, алсо, деву­шка руга­лась, если я сру и не сте­лю бума­гу на стульчак…

В гро­мад­ських вби­раль­нях нама­га­юсь не сра­ти, а якщо сру – про­ти­раю воло­гою хустин­кою, а потім сте­лю папір­ці. Вдо­ма – про­сто сідаю та сру.
В гро­мад­ських вби­раль­нях дзю­рю суто сто­я­чи. Вдо­ма – можу інко­ли сідя­чи, напри­клад, якщо це я вно­чи про­ки­нув­ся та мене хитає.

Якщо стуль­чак дере­в’я­ний, то пра­ва вона, а якщо пла­сти­ко­вий, то пра­вий ти. На глад­ких поверх­нях бакте­рії пога­но вижи­ва­ють, і якщо він візу­аль­но чистий, то не бачу ніякої анти­са­ні­та­рії. Якщо ж є якісь забру­дне­н­ня, то можна про­тер­ти папір­цем і спо­кій­но сідати

Вдо­ма — ні

Ніт. У мене інше пита­н­ня: про стуль­чак. Мене жін­ка при­му­шує його опу­ска­ти, тому що я його піді­ймаю. Дішло до того що вона при­во­дить у при­клад мужа подру­ги який вза­га­лі робить малень­ку спра­ву сидя­чи. Але я вва­жаю що маю пра­во на насту­пні речі:

Я маю пра­во не опу­ска­ти стуль­чак бо я вже зро­бив дію, під­няв­ши його, тож якщо жін­ка теж зро­бить дію по його опу­скан­ню — це буде спра­ве­дли­во Я маю пра­во роби­ти спра­ви так як мені зру­чно і якщо мені НЕ зру­чно роби­ти їх сидя­чі — я буду роби­ти їх сто­я­чи

А у вас є поді­бні пита­н­ня? І як ви їх вирішили?

Кон­тент який ми заслу­жи­ли (ᵟ︵ ᵟ)

А тепер по темі:

Якщо це гро­мад­ська вби­раль­ня, то її заува­же­н­ня доціль­не, якщо ні — БІЖИ!!!

Буде­шь?