Заледве тримаєте менталочку? У всьому бачите ІПсО? Постійно страждаєте від знецінення? Головні слова 2023 року, які встигли набриднути

Ниж­че наве­де­но не всі сло­ва, усі лежать за ось цим поси­ла­н­ня­чком. Всі кар­тин­ки зге­не­ро­ва­ні за зна­че­н­ня­ми слів.

Вестер­ни — або вестер­не­ри, від анг. west — захід. Мешкан­ці Захі­дно­го сві­ту. Зазви­чай сло­во вжи­ва­ють у нега­тив­но­му кон­текс­ті — коли вини­кає при­пу­ще­н­ня, що вестерн зав­жди ситий, его­їсти­чний, наїв­ний, бояз­кий і від­мов­ля­є­ться бачи­ти всі тра­ге­дії цьо­го сві­ту. Коли вестер­ни дають Укра­ї­ні гро­ші та зброю, це вже «наші захі­дні партнери».

Еко­но­мі­чний фронт — заста­рі­лий тер­мін, яким деякі люди нама­га­ли­ся поясни­ти, чому вони не вою­ють. Кожен еко­но­мі­чний фрон­то­вик за визна­че­н­ням мав спла­чу­ва­ти пода­тки. Коли з’я­су­ва­ло­ся, що за замов­чу­ва­н­ням це має роби­ти кожен, тер­мін став непо­пу­ляр­ним і стид­ким. Тепер ті, хто його впо­до­ба­ли, вико­ри­сто­ву­ють інші кон­стру­кції — як от «наві­що …, якщо в Укра­ї­ні кору­пція?», «що мені дала ця дер­жа­ва?». Однак тер­мін досі зустрі­ча­є­ться в публі­чних кому­ні­ка­ці­ях, попри те, що є оксюмороном.

ІПсО — акро­нім тер­мі­ну «Інфор­ма­цій­но-пси­хо­ло­гі­чна опе­ра­ція». Спла­но­ва­ні дії, часто вій­сько­во-полі­ти­чно­го хара­кте­ру, що мають нега­тив­но впли­ну­ти на почу­т­тя, моти­ви і кри­ти­чне мисле­н­ня воро­гів. Такі опе­ра­ції доти­чні до про­па­ган­ди і дез­ін­фор­ма­ції. В кон­текс­ті укра­їн­ських соцме­реж ІПсО — це будь-яка інфор­ма­ція, що не подо­ба­є­ться осо­би­сто вам і не від­по­від­ає вашій кар­ти­ні сві­ту. Незго­дні з попе­ре­днім рече­н­ням? Це ІПсО!

Кре­пко — в зна­чен­ні «міцно», «добре» чи про­сто «дуже». Діа­ле­ктне укра­їн­ське сло­во, пов’я­за­не з поль­ським krzepki або росій­ським «кре­пкий». Чомусь ста­ло кре­пко попу­ляр­ним в укра­їн­ських соцме­ре­жах. Зараз кре­пко можна роби­ти що зав­го­дно — бити­ся, пра­цю­ва­ти, про­сто вигля­да­ти, сні­да­ти чи від­ві­ду­ва­ти вбиральню.

Нара­ти­ви — зна­че­н­ня тер­мі­ну зале­жить від кон­текс­ту. Зага­лом нара­тив — це послі­дов­ність реаль­них або вига­да­них фактів і подій, які скла­да­ю­ться в цілі­сну опо­відь. До при­кла­ду, коли гово­рять про нара­тив­ну части­ну кіно­філь­му, мають на ува­зі саме суку­пність сюже­ту, пер­со­на­жів, діа­ло­гів і подій та оці­ню­ють, чи вда­ло їх поєд­на­ли в єди­ну роз­по­відь про щось. В укра­їн­сько­му публі­чно­му про­сто­рі тер­мін чомусь вжи­ва­є­ться в мно­жи­ні — в зна­чен­ні «тези», «поло­же­н­ня» або «моти­ви». При­клад: «нара­ти­ви росій­ської про­па­ган­ди». Хоча «нара­тив» і «теза» — це не сино­ні­ми. Нав­па­ки, нара­тив публі­чної про­мо­ви може скла­да­ти­ся з тез. Вийшло дов­го, скла­дно і нудну­ва­то, але які «нара­ти­ви», таке й пояснення.

Сра­чі — арха­ї­чний тер­мін, позбу­тись яко­го немо­жли­во через нев­ми­ру­щу акту­аль­ність. З часом в укра­їн­ських соцме­ре­жах з’я­ви­ла­ся теза про те, що наші сра­чі, їхня кіль­кість та інтен­сив­ність — уні­каль­ні. Чи це дій­сно так, чи гро­ма­дя­ни інших кра­їн насправ­ді пово­дя­ться в соцме­ре­жах так само — ніхто не вимірював.

На сра­чах всі кар­тин­ки про­по­но­ва­ні вийшли кла­сні, так шо додам всі

Шака­ля­чий екс­прес — коле­ктив­на діяль­ність кори­сту­ва­чів соцме­реж, яка поля­гає в тому, що вони пишуть комусь обра­зли­ві сло­ва, але не про­сто так, а з реаль­ної чи уяв­ної при­чи­ни. Є гіпо­те­за, що такі гру­по­ві сеан­си вико­ри­ста­н­ня ненор­ма­тив­ної лекси­ки можуть у май­бу­тньо­му магі­чним чином при­зве­сти до появи десь інсти­ту­ту репу­та­ції. Але ця гіпо­те­за поки що не під­твер­джу­є­ться експериментами.