Гастрафет Аристархович: Знову ж таки, яким чином деколонізація, мовна чи ще яка, має відношення до англіцизмів і транслітерації? Англомовний світ нас ніколи не колонізував, мову не калічив, нічого не насаджував. Як тут взагалі можна провести якийсь причинно-наслідковий, або хоч би і асоціативний зв’язок між боротьбою з англіцизмами і деколонізацією?
Російська мова українцям була насаджена насильно, українська мова була кастрована російською насильно. Англійська до цього процесу ніякого стосунку немає.
Терміни церковної сфери повні еллінізмів, медицина — латинізмів, всі терміни музикальної теорії є простою транслітерацією італійських слів, терміни в сфері культури рясніють французькою. Ці запозичення є не наслідком колонізації, а результатом природніх процесів запозичення нових сенсів разом з їх означенням. Ну так вже вийшло, що християнське богослов’я описано грецькою, класична музика розцвіла в Італії, а геймдев придумали в США, де говорять англійською.
Не було євхаристії до християнства, не було алегро до італійської опери, не було геймплею до американського геймдеву. І хоча в усіх цих словах можна відтворити і калькувати етимологію, євхаристія це конкретна літургія, а не просто подяка, алегро це конкретний музичний темп, а не просто бадьорість.
Так само геймплей це не ігролад. Як і слешер не сеча, і файтинг не двобій, а терміни на позначення жанру комп’ютерних ігор. Нові сенси — нові слова, прямісінько від авторів цих сенсів, як було приблизно завжди без жодного зв’язку з колонізацією.
Окремо постає питання про побутовий вжиток. Якщо побутовий вжиток існує (і ми знаємо, що він переважно складається з англіцизмів, а не неологізмів), чому просто не прийняти цей побутовий вжиток для локалізації?
Наприклад, автори, що складають словники, фіксують живу мову, а не конструюють туди нові слова на власний смак. Чому стандартизатори локалізацій мають притримуватися іншого підходу? Знову ж таки, до деколонізації тут немає ніякого зв’язку — англомовні терміни з геймдеву не мають гострого, та і взагалі жодного негативного історично-політичного контексту.
6 коментарів