У 2006 році покійний великий Ронні Джеймс Діо розповів нам про те, що він назвав "найбільшим альбомом, коли-небудь створеним". Далі пряма мова:
"Я думаю, що найкращий альбом, який коли-небудь був створений - це Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band. Я не можу пригадати жодного невдалого треку на цьому альбомі.
Це був час, коли The Beatles були не просто чудовими музикантами та неймовірними авторами пісень, це був час, коли вони по-справжньому експериментували, особливо в студії. І це те, що ви можете почути на цьому альбомі. Ви можете почути те, як Джордж Мартін керував процесом; те, як Пол Маккартні та Джон Леннон мали схожі ідеї; внесок Джорджа Харрісона з його індійським впливом; зовнішній вигляд альбому, тому що він був таким різним. Просто все, що стосується цього альбому.
До нього увійшла, напевно, моя найулюбленіша пісня на світі: A Day In The Life, яка, на мою думку, є просто абсолютно геніальною піснею. Я думаю, що в неї найкраще завершення, яке коли-небудь існувало. Вперше я почув "A Day In The Life", коли їхав у машині, і мені довелося зупинитися на узбіччі дороги. Я був просто абсолютно приголомшений.
Я просто думаю, що це альбом, який, якщо хтось не чув його, я впевнений, навіть до сьогоднішнього дня, послухає його і скаже: "Вау! Що це було?!". Мелодійне наповнення всього цього. Все так, як завжди було у The Beatles. Я не знаходжу в альбомі ніяких недоліків.
Мені подобається все на ньому. З якоїсь дивної причини мені подобається "Being For The Benefit of Mr. Kite". Мені дуже подобається ця пісня. Мені навіть подобається "When I'm Sixty Four". Напевно, тому що я зараз про неї думаю. У ній все просто геніальне.
Це було далекосяжно. Це було неймовірно. Я не думаю, що хтось міг збагнути, що вони зробили. Я маю на увазі, що це були "Бітлз"; "Бітлз" такого не робили. Це не був миттєвий стрибок, тому що “Revolver” теж починав рухатися в цьому напрямку. Саме завдяки експериментам Sgt. Pepper's... став абсолютно феноменальним альбомом.
Для мене він завжди залишається актуальним. Навіть якби я ніколи не чув ремастеровану версію, для мене це не має значення. Хороша пісня - це хороша пісня. Ремастеринг - це чудово для аудіофілів. Для мене це не має значення. Я просто чую пісню і можу уявити собі всі інші речі, які в ній є. Звичайно, поганий запис - це поганий запис. Але для мене альбом тримається завдяки змісту, а не запису. Хоча я думаю, ще раз повторюся, що експериментування над записом дійсно феноменальні".
Ця стаття була вперше опублікована в журналі "Classic Rock 97" у вересні 2006 року. Ронні Джеймс Діо розмовляв з Грегом Прато.
#thebeatles, #діо
3 коментарі