Прочитав я цю книгу десь за 5 підходів, а отже вона була з біса цікавою, і я мав купу часу. Вона не виправдавши очікувань сформованих від опису сюжету, повністю пішла нестандартним шляхом детектива, перетворившись майже з самого початку в психологічний трилер, який під кінець перетворився в міфічну фантастику, де ти вже перестаєш розуміти своїх емоцій від прочитаного, бо раніше такого не було.
Не можу сказати що книга містить в собі щось оригінальне в літературному плані, бо відчувалась як зібраний конструктор з деталей сформованих Кінґом, Гоголем, грецькою міфологією, грою Сайлент Гілл, серіалом Твін Пікс і (господи прости) Булгаковим. Але Павлюк якось так класно це все зібрав до купи, що просто важко відірватись від прочитання, і це при тому, що майже всю книгу сюжет здається взагалі нікуди не рухається, а лише постійно розкриває нам експозицію і загальний план картини.
Якщо вам до вподоби містика, то книга обов'язкова до прочитання.
P. S.
Хтось зрозумів що означала жаба?
4 коментарі