“Камо грядеши”, Генрик Сенкевич

Оскільки історичні романи про Стародавній Рим мені зайшли, вирішив почитати ще щось з подібного. Вибір пав на “вумну” книжку, за яку автор отримав Нобелевську премію. 

Суть в наступному. Є крутий римський патріцій Вінікіус, і він закохується в дівчину-християнку, що є прийомною дочкою одного генерала на пенсії.   

В той же час є імператор Нерон, який живе своє краще життя: підпалює місто, замовляє власного пасинка за те, що він заснув під час його декламації (пасинку роки три може, лол), а також годує левів християнами. 

В цьому трешаку наш герой стає на шлях істинний і приймає хрещення. Допомагає його любов, апостоли Петро та Павло, і ще декілька колоритних персонажів. Ну і весь цей жах, що відбувається навколо.

Хороша книжка. Треба відмітити, що це дуже прохристиянський твір, і що остання третина максимально насичена питками та казнями. Незважаючи на деяку архаїчність та олдкусльність оповіді, є дуже сильні - як зараз модно казати - арки персонажів, плюс кульмінація прям  крута та емоційна. Емоційно мене пробило трошки. Кінцівка теж дуже хороша. Рівень якоїсь епічної голівудської картини. 

Рекомендую.