Автор:
Чоловік перекреслив все минуле життя після виїзду за кордон
Автор:
Я, безумовно, рада, що людина так легко може відпускати. Але ж…
Чужа країна, незнайома мова. Орендоване житло.
Авто, на яке заробляв пʼять років, лишилось в Україні і з новими законами навряд вдасться вивезти (хіба що я повернусь та переоформлю на себе).
Вдома - родичі, власна квартира, дача, гараж. Налагоджений побут.
А зараз - все нове та невідоме. І він такий радісний. Обирає, якого стола купити та якого до нього стільця.
Мені навіть страшно поруч з такою людиною. Особливо якщо врахувати, що скоріш за все лишатись за кордоном прийдеться досить на тривалий час. А він ходить радісний, виглядає собі у віконце та слухає щебетання пташок.
Я так не можу, мені все нагадує про дім. Про людей поруч. Я не можу ось так ходити радіти, коли в моїй країні війна, коли я не маю змоги бути вдома з рідними, коли багато близьких виїхали та вже ніколи не повернуться… Ми за кордоном пів року, але я подумки кожен день повертаюсь додому.
Чого не скажеш про мого чоловіка
Блондинка в Шоколаде:
Он не привязывается. Психопат может.
Автор:
Те, що людина без почуттів, без емпатії - є така підозра.
Пишу, не читаю:
так он как раз нормальный- отпустил прошлое и с оптимизмом строит будущее - слушает птичек и покупает мебель - а вы все ноете и ноете - выгонит он вас скоро- весь настрой мужику обламываете
А вот недавно:
Вам нужно сделать симулятор Украины. Поставить на электрику таймер, который будет вам рандомно выключать электричество несколько раз в день на разную подолжительность времени, на ночь заводить будильник, чтобы по его звонку будить детей и спускаться с ними в паркинг, договориться с местными бандюками чтобы периодически вашего мужа хватали на улице, били и пихали в бус.
Колишня муза:
Он рад, что он живой, что не закрыт в тюрьме и завтра его не отправят умирать. Что тут не понятного?
Автор:
Це звісно так і зрозуміло. Але все одно його поведінка, веселий настрій безтурботний мене дивує, мʼяко кажучи.
УжеВотДа:
Якщо б вас вдома тягли силоміць до буса,били в тцк і примусово відправляли воювати,якщо б у вас був хоч маленький ризик залишитись калікою чи попасти в полон,де відрізають голови,чи загинути від арти,от цікаво,щоб ви тоді заспівали? Певно щебетали,як пташечка і раділи ...
Мама фіфті цента:
Она там жила прекрасно за его счет, а здесь его счет таким не будет, вот и вся загадка. Про чувства это так…, чтоб себя оправдать.
Автор:
Були фінансові труднощі на початку війни. Не жили ми прекрасно, але на елементарне вистачало і тому були раді.
Він прекрасно розуміє, що я одна не витягну дітей.
Це гра якась в одні ворота. «Сидіть біля мене або йдіть на всі чотири сторони».
Діти мені кажуть, що вони також хочуть додому. Це не лише моє бажання.
Метровий сантиметр:
Ви можете повернутися, а чоловік хай там. Ви не можете без цього всього, а він зміг. Чого ви там, раз так вам тяжко і важко? Чого чоловік там, то понятно, щоб бути живим.
Автор:
Ми з дітьми за кордоном лише тому, що чоловік мав виїхати. Так і є. Наш відʼїзд означатиме розлучення, і допомагати фінансово він не буде дітям, або висилатиме три копійки.
Виходить, що рятуючи його пʼяту точку ми з дітьми заручники ситуації
Пишу, не читаю:
ой бляха...заручники- вертайся до дому раз так нестерпно
Метровий сантиметр:
О, вже про фінансову допомогу мова пішла. Ви вже опріділіться, чоловік вам треба і його гроші, чи нерухомість і всі інші.
Один єдиний раз чоловік зробив комфортніше собі ніж дружині, і всьо перекреслив. Як це так, що не їй щоб гарно, а йому.
Отчебучкина:
А може ви сильно тримаєтесь за матеріальне? Приїдете продасте майно і ьам купите, зате не будете вдовою, а діти сиротами. А родичі хай в гості приїздять чи ви до них. Дякуйте Богу, що не довелось в трусах вилазити з-під уламків і тікати. І вам же є куди вертатися, чого нити.
Мама фіфті цента:
Бедолаги… Поезжайте домой, не жертвуйте так собой, вы что, повезите детей под бомбежки.
Если вы не понимаете, что такое война, как это могут понимать дети? Не перекидывайте на них ответственность. Вы решаете сейчас их судьбу. Если мама ходит и ноет или всем недовольна, дети это тоже перенимают. У вас игра в чьи ворота? Вы сидите там, где нет войны. Ваше имущество никуда не делось. Что вам нужно? Идите учитесь и общайтесь, всегда пригодится, перенимайте чужой опыт.
Автор:
У мене теж я почуття і я маю на них право.
Якщо не лежить душа до чужої країни - я нічого не можу зробити з цим.
Лише вдома добре.
Всю тему можете прочитати тут:
7 коментарів